День пам'яті Героїв Небесної сотні

      

     

Сьогодні Україна відзначає День пам'яті Героїв Небесної сотні. Це день, який повинен пам'ятати кожен з нас. Адже у ці лютневі дні на Майдані гинули наші знайомі, близькі люди. Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім'ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби  за вільну, демократичну, чесну Україну.

        Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і донькам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 роках. Ця подія  сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної живої душі. Люди висвітлюють свої почуття через картини, пісні, вірші...

 А сотню вже зустріли небеса...

Летіли легко, хоч Майдан ридав...

Із кров'ю перемішана сльоза...

 А батько сина ще не відпускав...

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду - сотник, молодий, вроливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній - сивий-сивий...

І рани їхні вже не їм болять...

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло...

Як крила ангела, злітаючи назад, 

Небесна сотня в вирій полетіла.

       

Відзначили цей день і в нашій школі. Учні 7-8 класів разом з вчителем підготували лінійку-реквієм: "У нашій пам'яті вони назавжди залишились".

Вічна пам'ять Героям Небесної Сотні

Учасники лінійки-реквієму під час виступу

Ми учасники конкурсу "Патріот"

 Сьогодні, учні 2-8 класів нашої школи прийняли участь в інтерактивному конкурсі "Патріот". Хай кожен з учасників буде переможцем! Успіхів вам!!!

15 лютого – День  вшанування учасників бойових дій на території інших держав – День пам’яті.

Ангола, Угорщина, Мозамбік, Єгипет, Бангладеш, Чехословаччина, Сирія, Афганістан…. Більш ніж у 20 країнах світу гинули в мирний час і ставали інвалідами українські хлопці за наказом уряду СРСР виконуючи «інтернаціональний обов’язок» зі зброєю в руках, захищаючи про радянські режими і «соціалістичні цінності».

Цей день встановлено в Україні «… на підтримку ініціативи громадських організацій та з метою вшанування громадян України, які виконували військовий обов’язок на території інших держав…» згідно з Указом Президента України «Про день вшанування учасників бойових дій на території інших держав» від 11 лютого 2004 року № 180/2004.

15 лютого 1989 року були виведені радянські війська з Афганістану.

Афганська війна тривала з 25 грудня 1978-го до 15 лютого 1989 року, тобто майже 10 років. Серед радянських військовослужбовців загинуло 2572 українців (17,09% усіх втрат). Із 620 тисяч радянських військовослужбовців, які пройшли через Афганістан, 150 тисяч (або 24,19% загальної кількості) становили громадяни України. Нікого з нас не можуть лишити байдужими страшні цифри: кожний четвертий із майже 600 тисяч військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані, - наш співвітчизник, і кожний четвертий із тих, хто не повернувся з Афганістану, - також наш співвітчизник.

15 лютого 1989 р. останній радянський солдат покинув територію Афганістану.

Схиляємо голову перед світлою пам’яттю тих, кому не судилося повернутися з тієї війни.

Віват усім, хто повернувся з поля брані

З Єгипту, Сирії, Анголи, Сомалі,

Хто бачив смерть в крутих горах в Афгані,

І тим, хто не прийшов до рідної землі,

Кого не стріла рідна мати на порозі…

І хай торочать злії язики,

Залишитесь Ви в пам’яті народу

Синами рідної Вітчизни навіки!

 Битви закінчуються, а історія вічна. Пішла в історію і війна в Афганістані. Але в пам’яті людській вона буде жити вічно, тому, що її історія написана кров’ю солдатів і сльозами матерів. Вона буде жити в пам’яті сиріт, які залишилися без батьків, буде жити в душах тих, хто в ній брав участь. Покоління, обпалене її вогнем, як ніхто засвоїло військові та моральні уроки тієї ніким і нікому неоголошеної, героїчної і трагічної афганської війни та інших збройних конфліктів.

І сьогодні на землі панують війни, злочини, насилля… На Сході України гинуть українці, а їх діти залишаються сиротами.

Але ми віримо, що людство подолає  війну і на землі пануватиме мир і злагода, батьки виховуватимуть своїх дітей добрими, чесними, відданими людьми, справжніми патріотами своєї країни, що люди забудуть навіть значення слова «війна».

Сьгодні ми згадуємо загиблих учасників збройних конфліктів в різних куточках світу.  Серед них є жителі нашого району.

29 січня учні школи відзначили 

100-річчя з Дня бою під Крутами.

Учні 7-11 класів слухають виступ своїх товаришів - учнів 8 класу, підготовлений разом з вчителем історії.

Учасники усного журналу, учні 8 класу.

Учні 8 класу підготували усний журнал на тему: "Хто вмирає в боротьбі – в серцях живе повік!" Присутні учні 7-11 класів прослухали історію бою, познайомились та поглибили свої знання про бій під Крутами, прослухали пісні та вірші, присвячені Героям Крут. усний журнал мав такі сторінки:

1.    " День слави і печалі". 

2.     "У нетлінному слові" (подвиг героїв у віршах, легендах, піснях)

3.     "Шануймо героїв".

У фойє школи було оформлено експрес-виставку матеріалів, присвячених бою під Крутами.

До 100-річчя бою під Крутами

      Минають роки, а в цьому році 100-ліття з того часу як молодь України стала на захист своєї країни - України, навіть не маючи будь-якого досвіду воїнів...

     29 січня 1918 року назва невеликої станції, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач – Київ, ознаменувала відлік нового духовного злету нації, який уже протягом століття є національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність. Вже 25 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Універсал, який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте більшовицька влада не хотіла так просто віддавати свого  «молодшого брата». Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє п’ятитисячне військо під проводом Муравйова на Київ. Лише 300 українських юнаків – добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці, створених за ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи ім. гетьмана Б. Хмельницького та Студентського куреня ім. Українських Січових Стрільців – переважно студенти Київського університету, Київського політехнічного інституту та учнів старших класів київських гімназій.

Під Крутами бій, під Крутами кров…
Про давню трагедію згадаю знов.
Під Крутами смерть, під Крутами плач…
І кулю у серце націлив палач.
Під Крутами юність, під Крутами сум.
Над життям юнацьким наруга і глум.
Під Крутами розум і нації цвіт.
А хто за цей злочин дасть нам отвіт?
Під Крутами сльози, зітхання тяжке…
І як же це сталось, здатний хто на таке?
Стало каменем серце отут біля Крут
І заповідь божа затоптана в бруд.
А заповідь п’ята каже; «Не вбий!»
То хто ж породив тебе кате людський?
Під Крутами вбивство, під Крутами гнів…
І все пам’ятаю через тисячі днів.

І пам’яті свічка горить не згаса
І 300 сердець – наша гордість, краса.
Під Крутами квіти, «Реквієм» спів…
Пам’ятай, Україно, патріотів синів!

27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

   Протягом 1933-1945 років світ зазнав  страшного нелюдського явища, яке відоме під назвою Голокост, що привело до масового знищення третини єврейського населення та значної частини представників інших народів. Це явище було породжене ненавистю та фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували у Німеччині тих часів. Це не повинно повторитися.

 Світове співтовариство здригнулося, коли почали викривати страшні факти і підтвердження таких злодіянь, причому здійснених у "промислових" масштабах. Ми не повинні допустити повернення подібного.

 Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, який відзначається 27 січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 1 листопада 2005 року, резолюція А/RES/60/7/. Метою запровадження цієї сумної дати є активна просвітницька робота та сприяння у запобіганні можливих майбутніх актів геноциду, а так само зневаги до цінності життя кожної людини.

    Після Другої світової війни в багатьох містах і селах України та інших країн світу залишилися страшні сліди, які вимагають від кожного з нас завжди пам'ятати про це. У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам'ятати...

Шановні односельчани, батьки і школярі!

Вшануємо пам'ять наших односельчан, які були закатовані в роки окупації 1941-1943 років. Вічна їм пам'ять!

22 січня - День Соборності України

  22 січня ми відзначаємо  День Соборності України. День, коли дві республіки: Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка прийняли рішення  об'єднатися - здійснити Злуку. В урочистій обстановці у Києві на Софіївській площі 22 січня 1919 року розпочалася церемонія проголошення Акта злуки. Посол ЗУНР Цегельський  передав грамоту Національної Ради "Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною" голові Директорії Володимиру Винниченку. Член Директорії Федір Швець урочисто зачитав Універсал Директорії...