1 травня - Міжнародний день праці!

Шановні учні, батьки, друзі!
Щиро вітаю вас з Першотравнем – святом миру і вільної праці на оновленій землі, яке стало в багатьох країнах традиційним. Це день трудівника, день солідарності та взаємної підтримки трудящих усього світу у прагненні жити в мирному, демократичному суспільстві. Нехай це чудове свято додасть нам наснаги, оптимізму і впевненості у власних силах, допоможе осягнути глибину життєствердних ідеалів добра і справедливості. Щиро бажаю вам, шановні, щастя, здоров’я, благополуччя і життєвих гараздів.

Всім весняного настрою, здоров'я, здійснення самих райдужних мрій!

Міжнародний день праці — свято, що відзначається в 143 країнах (зокрема, в Україні)  1 травня або у перший понеділок травня. В Україні 1 травня оголошено вихідним днем.

З історії свята...
Святкування є знаком пам'яті про робітничі протести в Чикаго, які почалися 1 травня 1886 року. Того дня сотні тисяч робітників найбільших промислових центрів США вимагали впровадження 8-годинного робочого дня. Протести тривали й у наступні дні. 4 травня на площі Геймаркет невідомі кинули бомбу в лави поліцейських. Загинуло 7, постраждали ще до 50 поліцейських.

Хоча головною причиною перших страйків у країні була мізерна заробітна плата, вимогами робітників були також питання коротшого робочого дня та право на створення робітничих організацій. Згодом, в умовах сталого зростання тривалості робочого дня (іноді досягала 15-20 годин на день), вимога його скорочення стала визначальною.

Страйки 1887 року, в яких брали участь десятки тисяч залізничників і металургів були придушені владою. Проте вже на початку 1880-х років вони розгорнулися з новою силою, при цьому мали здебільшого мирний характер.

1888 рік — з'їзд  Американської федерації праці у Сент-Луїсі оголосив 1 травня Днем загальнонаціональної боротьби за права робітників.

14 липня 1889 року — на II (Паризькому) конгресі  II Інтернаціоналу після доповіді американських делегатів про робітничий рух у США було ухвалене рішення про організацію «інтернаціональної демонстрації, коли у всіх країнах і містах в один визначений день маси трудівників вийдуть на вулиці з вимогою офіційного скорочення робочого дня до 8 годин». Днем для проведення демонстрації було обрано 1 травня (в пам'ять про травневі події 1886 року в Чикаґо).

1890 рік— Міжнародний день солідарності трудящих уперше відзначили в багатьох країнах світу (зокрема, на Галичині) — масовими мітингами, демонстраціями та страйками.

В Україні День робітничої солідарності вперше відзначили у Львові – 1890 року. На схід від Збруча це вперше сталося 1900 року. День Праці також був державним святом і неробочим днем в Українській Народній Республіці У 2017 році Верховна Рада УКраїни внесла зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких «День міжнародної солідарності трудящих» було перейменовано на «День праці».

 

26 квітня в Україні День чорнобильської трагедії. 

          32 роки тому, 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС відбулася аварія. Ця трагедія залишила слід, який пам'ятають і сьогодні. Ця трагедія забрала життя і здоров'я у сотні тисяч людей, перетворила чудовий край на пустку - Заборонену зону...
Чорнобиля гіркий Полин
На серце ліг незримо й тяжко,
І плине над землею дзвін
Із тихим стогоном протяжно.
То дзвонять дзвони не Хатині,
Де слід лишила свій війна,
Це стогнуть землі України,
Де мирний атом не мина.
Він впав смертельною росою
На рай дібров, на зелень трав,
Своєю чорною косою
Провів по розмаїттю барв.
І попелом покрились села,
І згинуло усе живе.
Пропали усмішки веселі,
Замовкло птаство лісове.
Лиш на отруєній землі
Небачена розкрилась квітка -
Про допомогу крик німий,
Між попелом остання іскра. 

Чорнобиль... Тепер це слово знає весь світ. Чорнобиль - це мука і трагедія, це подвиг і безсмертя, це пам'ять, і це наш нестерпний біль. 

У Білорусі також відзначають День Чорнобильської трагедії. У Росії День пам’яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах.

Чорнобильська атомна електростанція, 26 квітня 1986 року, — планове виключення реактора, що тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркою електрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, в результаті якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації.

     Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців Білорусі, України та Росії, що перевищує чисельність населення Австрії.

     Забруднено близько 155 000 км² території, що складає майже половину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 км², а це більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відповідно. Майже 404 000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків. 15 грудня 2000 року діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії було припинена.

     У вересні 2003 року на саміті СНД президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада глав держав СНД підтримала цю пропозицію.

  

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ`ЯТНИКІВ ТА ІСТОРИЧНИХ МІСЦЬ

Незабаром одне з найважливіших свят у нашій країні. Це свято присвячене перемозі у війні, яка залишила в містах і селах України безліч пам'ятників. Варто сказати, що кожен історичний період залишив на нашій землі свої сліди - пам'ятники та пам'ятки історії. Стан їх збереження різний, але це минуле нашого народу, яке заслуговує на пам'ять.

Із завоюванням Україною незалежності особливо гостро постало питання збереження пам’ятників національної історії та культури.  23 серпня 1999 року вийшов Указ Президента України «Про День пам'ятників історії та культури». На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури було ухвалено встановити в Україні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня — у Міжнародний день пам’ятників і визначних пам'яток.

Ми подекуди й гадки не маємо, скільки пам’ятників європейського та всесвітнього значення збережено на території рідної країни. Охороною цієї величезної культурно-історичної спадщини займаються одиниці – фанатично віддані своїй справі люди. Їм не вистачає сил і коштів, тому хотілося б побажати більшої уваги й підтримки з боку держави в цілому та кожного громадянина зокрема тим, хто береже сьогодні історію, без якої, зрозуміло, немає й майбутнього…

Світ несказанно багатий на культурні пам’ятники та різні історичні визначні пам’ятки, але чи буде у наших нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутися до минулого, цілком залежить від нас.

Вітаю всіх зі святом! Бережіть свою історію!

До дня проголошення Конституції Пилипа Орлика

Понад 300 років тому саме українці на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер прийняли першу у світі конституцію. Це сталось 5 квітня 1710 року.
Повна назва цього документа – «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою». Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки. Оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з'явилися лише через сімдесят років.