День Незалежності України

Шановні українці! Шановні батьки, учні, колеги!

З національним святом українського народу —
Днем незалежності — я щиро Вас вітаю!
Благополуччя, щастя, радості, натхнення,
Добра, здоров’я й злагоди бажаю.
Нехай це свято Вам наснаги додає,
В майбутнє кращу долю-стежку прокладе.

    

Вітаю з Днем Незалежності України і бажаю вам міцного здоров’я, великого родинного щастя і затишку, миру і любові, взаєморозуміння, злагоди і благополуччя. Нехай кожен день вашого життя буде наповнений радістю, теплом, новими досягненнями та можливостями, а ваші добрі справи примножать славу нашої Батьківщини — України!

Україно моя співуча,
Ніжна нене, колиска добра!
Я люблю твої древнії кручі,
Буйну зелень на схилах Дніпра.
Ти одвічна — у пісні, у слові,
В думах сивого кобзаря,
Україно моя казкова,
Наше серце для тебе співа.
Живи, Україно! Живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!
Співай, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.

Ми різні з материнської колиски,
Та всі ми діти щирої землі.
В родині вільній всі ми — українці
Ми України доньки і сини
Благословенна у віках земля
З хлібами щедрими під небом синім.
Велично й впевнено зійшла зоря
Нової України!
Вона в моїй душі, в серцях людей,
У радощах та у скрутну годину.
Ім’я її прекрасне і святе —
Повіримо в Україну!
Вона добро несе в новітній світ,
Довічну віру й пісню солов’їну.

Здобуття суверенітету кожної держави — це перший її крок у досягненні свободи й незалежності, крок до соціально-економічного та духовного прогресу, благополуччя й добробуту народу. Україна стала на цей шлях після того, як переконалася, що центр, загальносоюзні органи і відомства відверто прагнуть і надалі диктувати республікам колишнього СРСР свої закони, зберігати у відносинах з ними панівне становище, хазяйнувати тут, як у колоніях.

Виходячи з цього та виражаючи волю й прагнення українського народу, Верховна Рада України 16 липня 1990 р. прийняла Декларацію про державний суверенітет України, який відповідає споконвічним інтересам усього народу республіки. Його, згідно з Декларацією, становлять громадяни України всіх національностей, повага до прав яких зафіксована в цьому документі.

Дальший поступ до свободи й незалежності республіки було прискорено в зв'язку зі спробою державного перевороту 19—21 серпня 1991 р., коли група керівних партійних і державних діячів спробувала загальмувати демократичні процеси, відкинути всю країну назад — до брежнєвського лихоліття, а то й сталінщини.

Така небезпека загрожувала й суверенній Україні. Ось чому скликана 24 серпня позачергова сесія Верховної Ради України розглянула одне, але надзвичайно важливе для дальшої долі народу питання: про політичну ситуацію в республіці й заходи, яких необхідно вжити, щоб не допустити можливості повторення подібного в майбутньому. Головним, справді історичним наслідком роботи сесії було проголошення Акту незалежності України.

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 р., зазначалося в цьому Акті,—

— продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,

— виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

— здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує

незалежність України та створення самостійної Української держави — України.

Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Отже, день 24 серпня 1991 р. став поворотним, він відкрив нову еру в історії України.

День прапора: деякі цікаві факти про український стяг

   

23 серпня в Україні відзначають День Державного прапора. Це свято відносно нове. Його почали святкувати з 2004 року. Історія українського прапора сягає сивої давнини. 

      Деякі легенди говорять що символ з поєднанням синього та жовтого кольорів з'явились завдяки трипільцям під час великого переселення народів. 

   Першу історичну згадку датовано 1256 роком - днем заснування Львова. Саме на гербі міста Лева поєднались ці символічні для країни кольори - жовтого лева на блакитному фоні. 

      Поєднання цих барв знаходимо в добу козацтва, особливо у період 18 століття. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами славних святих або козаків.

     

В описі Грюнвальдської битви у 1410 році йдеться, що львівське військо виступило під синьо-жовтими кольорами Це був синій прапор із золотим левом, що спирається на скелю.

    Перша спроба утворити прямокутний прапор із жовтого та блакитного кольорів була зроблена Головною Руською радою. У 1848 році з ініціативи Ради на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор.
   Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора українського народу відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила Закон, затвердивши поєднання жовтого та блакитного кольорів як стяга Української Народної Республіки.
   Донині точаться дискусії про те, який прапор правильний: сучасний варіант із блакитним вгорі та жовтим знизу, чи навпаки - із жовтим зверху. Деякі історики переконують: саме останній варіант використовували у часи Української Народної Республіки. Насправді ж у часи УНР використовували обидва варіанти стягу.
      Історична подія відбулася 27 липня 1976 року у Монреалі на Олімпійських іграх під час футбольного матчу між збірними Німецької Демократичної Республіки та СРСР. Більшість команди СРСР становили гравці з київського "Динамо" і вони вивісили плакат з написом "Свобода Україні!" А українець Данило Мигаль, який жив у Канаді, наважився вибігти із синьо-жовтим прапором просто на футбольне поле. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону. Тоді чи не вперше весь світ побачив український прапор.
     Найбільший прапор України розміром 40х60 метрів розгорнули у прифронтовому Маріуполі, коли місто звільнили від терористів. Прапор внесли до Книги рекордів України.
       Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово "хохол" монгольського походження і утворено з двох частин: "хох" - синій, блакитний, небесний, "улу" (юлу) - жовтий. (https://24tv.ua; https://www.dilovamova.com)