28 червня - День Конституції України!

Першу незалежну Конституцію української держави прийняли у Верховній раді в 1996 році 28 червня. Прийнята в ту безсонну для парламентарів ніч, конституція діє по сьогоднішній день. Робота над складанням проекту тривала з 27 по 28 число. Депутатами розглядалися питання про державну символіку, державну мову, права громадян. Відповідно до прийнятої Конституції Україна є соціальною і незалежною, суверенною, правовою державою. Найвищою соціальною цінністю визнаються людина, її здоров’я і життя, гідність і честь. Президент є главою держави, а, відповідно, гарантом дотримання Конституції. День прийняття основного державного закону країни був заснований офіційним святом – днем Конституції. Святкові заходи проходять по всій країні, вулиці прикрашають прапорами, транспарантами. Звучать урочисті промови, привітання перших осіб держави і глав інших країн. Проходять святкові концерти, і, зрозуміло, вінцем церемонії є салют.

З Днем Конституції України, роки й роки тому наша країна повстала з попелу і знову стала вільною. Нехай полум’я гордості за нашу державу яскраво сяє в серці кожного, освячуючи нам шлях у світле майбутнє.

    З святом Вас, дорогі українці! Хай у кожного здійсняться мрії та сподівання! Хай настане мир та спокій у нашій державі! Хай усі будуть щасливі і здорові!

Люди самі вибирають, за якими законами жити,
Якщо правду беруть, значить, так тому і бути.

Конституцією своєю ми пишаємося неспроста,
Є у неї мудрість, справедливість і, звичайно, доброта.

В ній прописані закони, щоб громадян захищати,
Щоб країною європейською Україна могла стати.

Вітаємо українців і бажаємо від душі,  
Щоб нами досягалися всі на світі рубежі!

22 червня - День скорботи і вшанування полеглих в роки Другої світової війни

22 червня 1941 року - напад фашистської Німеччини на Радянський Союз поклав початок Другій світовій війні, яка забрала життя кожного п'ятого співвітчизника.

В Україні цей День закріплений відповідно до Указу Президента України      № 1245/2000 від 17 листопада 2000 року і носить назву «День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні».

Саме тому Перемога у Великій Вітчизняній війні – одна з найважливіших дат, яка об’єднує народи України, Росії і Білорусі. Це - наш спільний біль і спільна гордість. Це - наша відповідальність перед співвітчизниками-ветеранами і пам’ять про тих, хто не повернувся з полів битв….

В історії українського народу події Великої Вітчизняної війни  посідають особливе місце. За своєю глибиною, трагізмом і героїкою вони є набагато значнішими, ніж інші і вже набули епохального значення. Певною мірою обумовлено це й тим, що донині живі учасники війни, носії історичної пам’яті про неї – ті, хто воював зі зброєю в руках, навчався, працював, відбудовував країну. Пам’ять про війну є духовно-історичним надбанням нашого народу, що витворює підвалини його самодостатності й самобутності, і водночас, – органічно інтегрує його в загальноцивілізаційний потік, підносить до рівня інших народів, які активно творили історію.

На цій війні, заради тих, хто живе зараз, поклали своє життя мільйони людей. 22 червня 1941 року - одна із найсумніших дат в нашій історії всього пострадянського простору. Розпочався один із найтяжчих і скорботних періодів в історії України: з масовими розстрілами, голодом та концентраційними таборами. Фронт двічі прокотився багатостраждальною Україною, у кривавих боях виборювалося право на життя нашого народу.

Друга світова війна – одна з найбільших трагедій XX століття. Це – трагедія не українського, не європейського, а світового масштабу. Війна охопила різні країни, різні континенти, стала автором кривавих сторінок історії для багатьох народів світу. Але, звичайно, найбільше пережила наша земля і наш народ. Ніколи раніше в своїй історії Україна не платила за мир таку високу ціну.

Подвиг воїнів-переможців непідвладний часу, як і безмежна вдячність нинішніх і прийдешніх поколінь усім патріотам рідної землі, які згуртувалися задля високої мети – визволення Вітчизни від ворога. Цей приклад наших батьків і дідів достойний наслідування і сьогодні.

Ми перемогли, сплативши невимовно дорогу ціну: понад 40 місяців в Україні лилася кров, війна вщент зруйнувала міста, знищила села, забравши майже 10 мільйонів життів – 22 відсотки усіх загиблих у Другій світовій війні.

Свій перелік страждань і втрат має кожна українська родина.
День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи. Сьогодні навіть важко уявити масштаби випробувань, болю і горя, що випали на долю минулих поколінь.

Віддаймо шану всім українським борцям, які в час воєнного лихоліття визволяли рідну землю від фашистських загарбників. Схилімо голову перед мільйонами невинних жертв, яких забрала війна. Слава їм, вічна і світла пам'ять!

Цей день нагадує нам про всіх загиблих, закатованих у неволі, які померли в тилу від голоду та поневірянь. Ніхто не забутий, ніщо не забуте. У багатьох країнах у цей день приспускають державні прапори і згадують ті жахливі часи...

Пам'ять про ці жертви, про подвиг народу зобов'язує всіх нас, нині сущих, пройнятися усвідомленням того, що коли б не було спільної Перемоги над фашизмом, покоління, що прийшли в життя після війни, взагалі б не народилися, і не було б не лише України як суверенної держави, а й української нації.

Ніхто не має права забути, що трагедія 41-го поклала початок переможному Травню 45-го.

Тож низький уклін захисникам рідної землі у День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні.

       Дорогі учні!
      Шановні батьки, колеги!
      Щиро вітаю Вас з святом останнього дзвоника!
      Бажаю учням гарно відпочити, зміцніти, набратися нових сил до нового навчального року. Бажаю гарно і цікаво провести канікули.

     Випускникам 9 та 11 класу бажаю успішно скласти ДПА та ЗНО, обрати професію до душі, хай у вашому житті буде успіх та удача. Нехай справдяться ваші мрії та сподівання ваших батьків. Сьогодні, шановні випускники, ви почули останній дзвоник. Більше не буде уроків в стінах школи, до якої ви ходили протягом 11 років. Сьогодні ви стали на стежину дорослого життя. Нехай ваш шлях на цій стежині буде щасливим...

     Колегам, а також всім хто навчає школярів бажаю міцного здоров'я, гарного відпочинку під час літньої відпустки, старанних та розумних учнів, здійснення мрій.

Виступ випускників 11 класу

  

Виступ випускників 9 класу

Останній шкільний вальс...

День пам'яті жертв політичних репресій

     Україна в своїй історії має багато трагічних сторінок. Одна з них - це  репресії, яких зазнав народ у двадцятому столітті, особливо в 1937-1938 роках.

   Як відомо 2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП(б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій. Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори. Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му - 159537, в 1938-му - 106096, в 1939-му - 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му. 

День пам’яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. цього року це 20 травня.

Указом №1181/2000 від 31 жовтня 2000 року День пам’яті жертв голодоморів, який відзначався кожної четвертої суботи листопада перейменовувався на «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом №797/2004 від 15 липня 2004 року встановлювалася назва «День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій». Указом Президента України Віктора Ющенка №431/2007 від 21 травня 2007 року дні пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій розведено у часі. День пам’яті жертв голодоморів залишився щочетвертої суботи листопада, натомість, третя неділя травня встановлена Днем пам’яті жертв політичних репресій

«з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства»

Традиційно, в День пам’яті жертв політичних репресій вищі особи держави покладають квіти до національного меморіального заповідника «Биківнянські могили». Покладання квітів до пам’ятних знаків відбувається також по всій країні, відбуваються жалобні віче і церемонії.

Вшануймо тих хто постраждав від репресій! Пам'ятаймо про ті страшні часи! Хай вони ніколи не повторюються...

18 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

18 травня - день, який ми маємо пам'ятати. Маємо пам'ятати, бо і сьогодні кримськотатарський народ переживає важкі часи у зв'язку із окупацією Криму. 
Саме 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар.

У цей день вшановують пам’ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.

 

Святкування Дня пам'яті і примирення

Сьогодні велике і важливе свято - День пам'яті і примирення. Святкування почалося мітингом-реквіємом. 

Активними учасниками свята стали учні нашої школи.
"День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні" встановлено державне свято в результаті прийняття 9 квітня 2015 Верховною Радою України проекту закону № 2539 "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років".

Мітинг відкривають наймолодші учасники - учні 1 класу

Ведучі: Лапіна Анна та Письменна Юлія. Виступ декламатора Притули Ірини.

Виступ декламаторів: Плющій Вікторії, Олійник Аліни, Гредунової Тетяни

Виступ учнів 1 класу

 Червоні маки. Виступ учнів 5-6 класів

Мирне небо. Виступ учнів школи.

Шановні гості мого блогу! 
Шановні ветерани, односельчани, учні, батьки, колеги!
Щиро вітаю вас зі святом Перемоги над нацизмом!
Бажаю міцного здоров'я, чистого та безхмарного неба, миру добробуту в кожній оселі та в Україні.